Завдяки співпраці Малої академії наук України з Міжнародною асоціацією науково-технологічних центрів (ASTC) у музеї з’явилися експонати із США, Канади, Великобританії, Швеції та Польщі. Наприклад, зона «Дивна матерія» родом із Канади розповідає про властивості матеріалів. Тут дозволено робити все, що допоможе їх дослідити: торкатися, рухати, чавити й бити. І навіть перевіряти на міцність скло, жбурляючи в нього кулю для боулінгу! У виставковому просторі на відвідувачів також чекають: двометрова голограма з Великобританії – таких лише дві в усьому світі; велосипед на квадратних колесах із Музею математики в Нью-Йорку; інтерактивний стіл з 3D-моделлю людського тіла, привезений зі Швеції, та ще понад 100 інтерактивних експонатів.

«Музей науки» розмістився у павільйоні №23 «Наука» на території ВДНГ. Ще у 1965 році простір створили для проведення наукових виставок. Із відкриттям музею павільйон поверне свою основну функцію. Ревіталізацію будівлі проводили з турботою про архітектурну спадщину: зберегли мармур, сходи, лінійний малюнок фасаду, а величезну скляну стелю наділили новою функцією. Тепер вона не лише архітектурна окраса, а й повноцінний експонат площею 400 кв.м. Робота стелі залежить від відвідувачів: правильні відповіді на питання тематичних тестів змінюють її колір, розкриваючи тему спектру.

Амбітна мета Малої академії наук України – виховати нове покоління науковців та інноваторів. Саме тому темі винаходів присвячено багато освітніх програм та експонатів музею. Відвідувачі зможуть власноруч зібрати міст Леонардо Да Вінчі, запустити блискавки в котушці Тесли, дослідити, як із піску створюють мікрочипи, а на експонаті інноваційного партнера «Музею науки», компанії Visa, побачити, який шлях за секунду долають більш ніж шістдесят тисяч транзакцій по всьому світу. Окрім того, кожен відвідувач зможе дізнатися цікаві факти про відомих українських науковців. Наприклад, фізика Івана Пулюя, який став першопрохідцем у дослідженні рентгенівських променів, та Данила Заболотного, рятівника Індії від холери.

Відвідувачі зможуть спробувати розгадати оптичну ілюзію, яку спеціально для «Музею науки» створив професор Техаського університету Девід Новік. Він часто викладає у себе в Твіттері зображення з оптичними ілюзіями, які широко розходяться соцмережею: людям здається, що об’єкти на них іншого забарвлення, ніж є насправді. А також доторкнутися до 60-кілограмового кристала, створити вулкан в інтерактивній пісочниці та вирушити у космічну подорож.  

Основним наповненням «Музею науки» організатори називають не експонати, а безліч освітніх програм для відвідувачів різного віку: від турів для вчителів та захопливих наукових шоу до відкритих лекцій та навчальних програм для родин. Освітня програма музею оновлюватиметься кожні два місяці. Також після відвідування простору можна буде записатися до наукових гуртків, секцій і студій, а згодом і до лабораторій, дослідницьких експедицій та навіть проєктів CERN, ANL, NASA, з якими співпрацює МАНУ. Лише упродовж літа 2020 року учні МАНУ вибороли 65 міжнародних нагород на конкурсах винахідників. Відкриваючи «Музей науки», організатори хочуть вибудувати неперервну вертикаль від першого здивування та зацікавлення до самореалізації в науковій галузі й власних відкриттів.

На період карантину в просторі передбачені посилені заходи безпеки, рекомендовані МОЗ, а саме: вхід умасках, обмеження кількості відвідувачів завдяки завчасному придбанню квитків онлайн із фіксованим часом, дезінфекція інтерактивних елементів експонатів та інших поверхонь.